Banner Top
Log in

Як норвезький ільменіт в обхід санкцій потрапив до Криму?

Дві судноплавні компанії з ФРН підозрюються в нелегальних поставках стратегічної руди з Норвегії до Криму. DW - про розслідування радіостанції Deutschlandfunk і реакцію німецького уряду.

На останньому саміті ЄС, що проходив в Брюсселі 28-29 червня, глави держав і урядів Євросоюзу в черговий раз продовжили санкції, запроваджені стосовно Росії за анексію Криму і підтримку сепаратистів на Донбасі. Німецькому бізнесу ці санкції не подобаються. Проте, як не раз запевняв Східний комітет німецької економіки, який об’єднує фірми, що ведуть справи в Росії, підприємці Німеччини визнають "примат політики" і готові - нехай вимушено - миритися з обмеженнями на комерційні угоди.

Але, вочевидь, не всі німецькі фірми згодні зазнавати збитків або жертвувати прибутковими угодами. До цього часу в Німеччині не вщухає скандал, що спалахнув через те, що турбіни фірми Siemens всупереч режиму санкцій опинилися на споруджуваних в Криму електростанціях. Тепер під підозру потрапили ще дві німецькі судноплавні компанії - Hansa Heavy Lift з Гамбурга і Heinz Corleis KG зі Штаде.

Німецькі судна з ільменітом на рейді в Керченській протоці

За даними журналістського розслідування, проведеного радіостанцією Deutschlandfunk, ці компанії забезпечили доставку до Криму з Норвегії занесеного до санкційного списку ільменіту - титанистого залізняку, який застосовується у військовій сфері. Його використовують, наприклад, для виробництва високоякісної фарби, якою обробляють бойову техніку і, зокрема, військові кораблі. Кореспондентка радіостанції Сабіне Адлер (Sabine Adler) так викладає розвиток подій:

Суховантаж Mississippi судноплавної кампанії Hansa Heavy Lift, що прямував в російський порт Кавказ, 23 листопада 2017 року став на рейд у Керченській протоці. Продавати ільменіт в Росію можна, але не в Крим. Дійти до порту призначення, проте, Mississippi завадив занадто низький міст.

Не всі судна можуть пройти під новим Керченським мостом

Тому 10 тисяч тонн ільменіту були прямо в морі в кілька заходів перевантажені на російське судно "Нефтерудовоз-2". А воно ходило не в російський порт, а в Камиш-Бурун в Криму. Там і розвантажувалося. Точно така ж процедура повторилася кілька днів згодом із суховантажем Callisto судноплавної кампанії Heinz Corleis KG.

Спостерігали за рухом цих суден в Керченській протоці активісти української неурядової організації Black Sea Watch, яка за допомогою своєї інформаційної системи фіксує координати всіх кораблів у цій акваторії.

Головний редактор інформаційного порталу Blackseanews.net Андрій Клименко розповів Сабіне Адлер, що всі шляхи доставки товарів до Криму - сухопутні, морські чи повітряні - "щодня і щогодини" перебувають під контролем і українських державних служб, і незалежних аналітичних центрів, зокрема, таких, як Black Sea Watch. Так що приховати нічого неможливо.

Наївні німецькі судноплавні компанії?

Але в німецьких судноплавних компаніях і не стали заперечувати, що виконали замовлення на транспортування ільменіту, але були, мовляв, впевнені в тому, що доставляють його з Норвегії до Росії, а не в Крим.

"Ми йшли не в Крим, і ми не знали, що кінцевий споживач перебуває в Криму, - запевнив кореспондента Deutschlandfunk представник судноплавної кампанії Hansa Heavy Lift Ганс-Йорг Зімон (Hans-Jörg Simon). - Якби знали, то негайно припинили б такі поставки".

Німецька судноплавна компанія Hansa Heavy Lift базується в порту Гамбурга

Але розповів він і про те, що перед виконанням будь-якого замовлення експерти судноплавної кампанії перевіряють його на відповідність експортним обмеженням, вивчають супутні обставини, дізнаються про замовника. Якщо так, то в Hansa Heavy Lift повинні мали б знати, що на території Росії найближчий завод, на якому переробляють ільменіт, розташований за три тисячі кілометрів від порту Кавказ - на південному Уралі, де цю руду також видобувають.

А ось в Криму таке підприємство ще з радянських часів розташоване зовсім поряд - у Севастополі, де базуються кораблі російського Чорноморського флоту. Так що в судноплавних компаніях могли б, щонайменше, запідозрити щось.

Мінекономіки ФРН: санкції залишаються в силі

Тепер німецька прокуратура проводить розслідування проти двох судноплавних компаній ФРН, а норвезька - проти гірничорудної фірми Titania Kronos, що видобуває ільменіт поблизу Йоссінгфйорда. Норвегія хоч і не входить в ЄС, але приєдналася до європейських санкцій.

Стежать за розвитком подій і в уряді Німеччини. Речниця німецького міністерства економіки і енергетики Беате Барон (Beate Baron) на урядовій прес-конференції в п’ятницю, 6 липня, нагадала, що залишаються в силі обидва санкційних приписи ЄС - і щодо Криму з Севастополем, і щодо Росії.

"Обидва приписи адресовані підприємствам, які зобов’язані перевіряти свої угоди на відповідність чинним правилам і їх дотримуватися", - заявила вона і додала, що порушення режиму санкції загрожує судовим покаранням. Порушникам загрожують істотні штрафи, розмір яких залежить від конкретного випадку.

Коментувати підозри щодо двох німецьких судноплавних компаній Барон не захотіла, пославшись на правоохоронні органи, в завдання яких, за її словами, а не уряду, і входить вживання заходів в тому випадку, коли надходить сигнал про можливе порушення режиму санкції.

Санкції проти Росії ухвалював ЄС, а не Берлін

Санкції ЄС не подобаються не лише німецьким комерсантам, а й багатьом політичним діячам Німеччини, особливо в її східних землях, тобто, колишньої НДР, що мали традиційно широкі ділові зв’язки з партнерами в Росії.

До їхнього числа належить, наприклад, Андреас Леммель (Andreas Lämmel) зі східнонімецької Саксонії. Він депутат Бундестагу від Християнсько-демократичного союзу - партії Анґели Меркель (Angela Merkel), але все одно критикує санкційну політику канцлерки.

"По-перше, санкції легко обходити, по-друге, ми поступаємося ринками конкурентам, - перераховує він. - А по-третє, я не знаю жодного випадку, де санкції досягли б тієї мети, заради якої вони були запроваджені".

Андреас Леммель хоч і не вимагає негайно скасувати санкції, але закликає "почати публічну дискусію про те, що робити з ними далі". Офіційний Берлін до таких закликів глухий. Санкції, мовляв, запроваджувала не Німеччина, а Європейський Союз, нехай його лідери це питання і обговорюють.

"Позиція канцлерки і всього німецького уряду залишається незмінною, - сказав кореспонденту DW офіційний представник Анґели Меркель Штеффен Зайберт (Steffen Seibert). - Рішення про санкції ухвалюються на європейському рівні, на такому рівні й було ухвалене рішення про їхнє продовження".

Источник: АНТИКОР

Leave a comment

Make sure you enter the (*) required information where indicated. HTML code is not allowed.

Banner 468 x 60 px